Стежками Шевченка

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка фахівці відділу культури, туризму, національностей і релігій Кременецької райдержадміністрації розробили туристичний маршрут «Стежками Тараса Шевченка по Кременеччині». Туристам розкажуть чимало цікавого про перебування у Волинській Швейцарії українського генія слова і малярства, запропонують тематичні екскурсії музеями райцентру і Почаєва. Зокрема, у Кременці Тарас Шевченко цікавився освітньою діяльністю одного із засновників вищої Волинської гімназії Чацького, котрого згодом шанобливо згадує в повісті «Варнак». У «Художнику» описує польського історика і громадського діяча Лелевеля, який свого часу викладав у гімназії. До речі, 1922 р. у Кременці коштами жителів міста було надруковано «Малий Кобзар». Про це нині свідчить меморіальна дошка по вулиці Словацького, 1. Пам’ятний знак є і на Архієрейському будинку Свято-Успенської Почаївської лаври, де мешкав Шевченко, працюючи за завданням першої Археографічної комісії 1846 р.

Як розповів «Дню» начальник відділу промоції району та аналітично-гуманітарних програм виконавчого апарату Кременецької райради Микола Матвіюк, Шевченко виїхав на територію двох новоприєднаних до складу Російської імперії губерній — Волинської та Подільської, зокрема, отримавши спеціальне завдання змалювати монастир. Тоді він виконав чотири акварельні роботи, зобразивши у різних ракурсах Почаївську святиню. У прилеглих селах Шевченко записав чимало фольклорного матеріалу. Там він мав зустріч з останнім свідком гайдамацьких повстань в Україні — старим Варнаком. У Кременці він почав писати свій твір, поклавши в його основу розповіді очевидця, згадуючи Кременець, Почаїв, річку Ікву. За словами Миколи Матвіюка, є відомості, що в Почаївській Свято-Успенській лаврі Тарас Шевченко зустрівся з відомим польським скрипалем Каролем Ліпінским, який свого часу давав спільні концерти з Ніколо Паганіні.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль

Рубрика: Маршрут №1      Подорожі            Газета ДЕНЬ №233, (2013)

Фільми про Т.Шевченка

До дня народження Тараса Шевченка у Києві покажуть колекцію фільмів про його життя та екранізації його творів. 8, 9 та 10 березня сеанси відбудуться у Мистецькому Арсеналі, де нині триває виставковий проект “ШЕВЧЕНКО/MANIA”. А з 9 березня — ці картини будуть в прокаті у столичному кінотеатрі “Жовтень”.
 
Покажуть такі фільми – “Тарас Шевченко” Петра Чардиніна (1926), однойменний соцреалістичний фільм Ігоря Савченка (1951), дебютний фільм Івана Миколайчука “Сон” (1964), екранізація “Наймички” (1963), фільми документального блоку “Тарас Шевченко. Спадщина” і “Тарас Шевченко. Надії” (1994-1995) та “Дві долі” (2007).
 
Колекція “Шевченко 200″ створена на замовлення Держкіно. Сюди зібрали найвідоміші художні фільми про Шевченка. Вони створені між 1926 та 1964 роками.

Зокрема, найстаріший фільм з цієї колекції “Тарас Шевченко” Петра Чардиніна — це перший український байопік і перший фільм про життя поета. На момент створення був однією з найкоштовніших постановок в українському радянському кіно. Художнє оформлення фільму створив видатний художник-модерніст, академік Василь Кричевський, фільм консультував Сергій Єфремов, а роль Тараса Шевченка у картині блискуче виконав Амвросій Бучма.

Попри статус найбільшого українського досягнення режисера Петра Чардиніна, критики зустріли “Тараса Шевченка” неоднозначно. Кінознавці 1920-х не змогли оцінити таких рідкісних на тому етапі розвитку кіно прийомів як спогади й цитування рядків з творів Шевченка, що були композиційно використані як сполучна ланка між епізодами.

Одна з перших повоєнних стрічок, ключовий фільм в усталенні кінообразу Тараса Шевченка – “Тарас Шевченко” 1951-го року від Ігоря Савченка. Фільм Савченка доволі традиційний; з біографії Шевченка, роль якого виконав оскароносний Сергій Бондарчук, режисер обрав повторювані сюжетні повороти. Він раптово помер так і не закінчивши стрічки. Її завершували учні та асистенти режисера – Олександр Алов і Володимир Наумов. Їм довелося врахувати всі зауваження Сталіна, тому фільм зосереджено виключно на антимонархічному періоді його життя: від повернення із Петербурга до участі в Кирило-Мефодієвському товаристві, від арешту до заслання.

“Наймичка” Ірини Молостової та Василя Лапокниша – це музичний фільм за однойменною поемою Тараса Шевченка і найбільш душевним його твором. У цій поемі поет розвиває тему, до якої він постійно повертався у поезії і живописі. Це – дискримінація жінки в традиційному сільському суспільстві. За сюжетом і поеми, і фільму, молода дівчина Ганна, обдурена заїжджим уланом, підкидає свого позашлюбного сина до чужої бездітної сім’ї. Щоб мати змогу бачитися з дитиною, вона через деякий час влаштовується в цю родину наймичкою.

“Сон” Володимир Денисенко зняв через рік після “Наймички”. У ролі поета дебютувала майбутня ікона української кінематографії – Іван Миколайчук. Режисер обрав сатиричну поему “Сон”, написану Шевченком у 1844 році , адже цей твір став справжнім маніфестом антицаризму, репрезентуючи російський царат як нещадний та абсурдний авторитарний режим. “Сон” – це перш за все спроба полемізувати з радянським образом Кобзаря, створеним Ігорем Савченком у фільмі “Тарас Шевченко”.

Також покажуть документальні роботи – “Шевченко. Надії” (1995) Анатолія Солопая за 1995 рік, “Шевченко. Спадщина” режисера Леоніда Анічкіна та науково-пізнавальний фільм “Дві долі” (2007) Бориса Квашньова.

 Автор: Gazeta.ua 

Як відзначити у школі Шевченківські дні?

До програми шкільного Шевченківського тижня зазвичай включають традиційні заходи: години спілкування, вікторини й конкурси, ранки для молодших учнів і літературно-музичні вечори для старшокласників.

А чому б не провести для учнів 5-6 класів конкурс «Іду з дитинства до Тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «Слухайте голос безсмертний Тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «Кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про Т.Г.Шевченка, 5) складання кращого кросворда «З якого вірша ці рядки?»? Чому б не організувати для старшокласників турнір знавців життя і творчості Т.Г.Шевченка «Тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «Що ми знаємо про Т.Г.Шевченка?», літературний діалог поколінь «Не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, Тарасе, йдем» за участі батьків? А ще – конкурс сценаріїв на кращий присвячений Кобзареві веб-сайт (веб-сторінку)? Чому б не організувати скайп-спілкування учнів із шевченкознавцем або письменником – лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка?

Врешті, можна провести Шевченківський флешмоб або присвячений творчості Тараса Шевченка перфоманс.

Підготовка й проведення таких «нестандартних» заходів запам’ятаються надовго.

Сценарії присвячених Т.Г.Шевченкові заходів, підготовлених учителями ЗНЗ Києва:

Н.І.Москаленко. Геній і сучасність: сценарій вечора для учнів 10-11 класів

Л.В.Гриненко. Вечір пам’яті Тараса Шевченка для учнів 7-8 класів

Н.І.Нестеренко. Сценарій шкільного конкурсу читців поезій Тараса Шевченка

В.В.Герасименко. Шевченківська вікторина

В.І.Соловей. Шевченко і Поділ: інформація для підготовки учнів до екскурсії до відділення Національного музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці»

За матеріалами ІППО КУБГ

Знайомий і незнаний Кобзар

Олександр Биструшкін підготував аудіоальбом «Тарас Шевченко. Поеми та вибрані твори», який з 19 січня можна почути на сайті «Дня»! У редакцію народний артист України прийшов з подарунком — новим аудіодиском. Олександр Павлович — знаний майстер художнього слова. Його оксамитовий голос зачаровує. Так потрясаюче, як він, мало хто в нашій країні сьогодні може читати вірші, бо це великий талант! Нагадаємо, О.Биструшкін був автором, режисером і виконавцем унікальної «Аудіоантології української поезії» (творчий проект народжувався впродовж 10 років!), до якої увійшли твори 13 поетів: класиків, шістдесятників і наших сучасників. Це вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Тичини, Олександра Олеся, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Леоніда Кисельова, Бориса Олійника, Івана Драча, Ігоря Римарука, Василя Герасим’юка, листи до сина Василя Стуса та його поезії. Більшість поезій покладено на музику українських композиторів. Той проект став першою антологією української поезії в аудіоваріанті (див. «День», №18, 2013 р.)! На минуле Різдво Олександр Биструшкін представив диск «Біблія. Книга Екклезіаста» і подарував його всім депутатам Верховної Ради, а нині представляє нову, дуже цікаву творчу роботу зі спадщини Кобзаря.

— Зараз в Україні багато говорять про 200-річний ювілей, владою оголошено, що 2014 є «Роком Тараса Шевченка», а на ділі багато галасу й дуже мало конкретики, — вважає Олександр БИСТРУШКІН. — Мій аудіодиск зроблений не під «червону дату», а записаний тому, що це порив душі! Бо саме душа керує нами робити ті чи інші вчинки. Якщо навіть ти думаєш, що не можеш, не має сил, і потім, коли-небудь, це зробиш, то душа не заспокоюється і мучить тебе, аж поки не зробиш… Знаєте, коли дивлюся на диск «Тарас Шевченко. Поеми та вибрані твори», то сам не вірю, що, незважаючи на всі негаразди, все ж його записав.